Історія розвитку приладів для тестування релейного захисту починається з початку 20 століття, коли електромеханічні реле почали широко використовуватися в енергосистемах. У той час випробування пристроїв релейного захисту в основному базувалися на ручних операціях і візуальному огляді.
З розвитком електронних технологій у 1960-х і 1970-х роках з'явилося перше покоління цифрових приладів для перевірки релейного захисту. Вони в основному складалися з цифрових вольтметрів і амперметрів і були здатні імітувати різні умови несправності в енергосистемі. Однак ці інструменти були відносно громіздкими, дорогими та не мали ефективних можливостей обробки даних.
У 1980-х і 1990-х роках почало з'являтися друге покоління тестових приладів релейного захисту, засноване на кращих інтегральних схемах, технології цифрової обробки сигналів і використанні персональних комп'ютерів (ПК). Ці прилади характеризуються вищою точністю вимірювання, меншим енергоспоживанням і більшою гнучкістю тестування. Вони також могли генерувати графічні представлення результатів тестування, що значно полегшувало аналіз даних тестування.
У 21-му столітті з’явилося третє покоління тестових приладів релейного захисту, які спираються на передові технології, такі як Інтернет речей, штучний інтелект і хмарні обчислення. Ці прилади стали більш інтелектуальними, з більшою функціональністю та включили такі важливі функції, як автоматичний запис послідовності тестів, автоматичне створення звіту та віддалений моніторинг. Це значно підвищило якість та ефективність випробувань релейного захисту, а також зменшило навантаження на персонал, що проводить випробування.
